Фотоекскурсія в оновлену бактеріологічну лабораторію клініки Гербачевського

В середу, 15 червня, відбулось відкриття реконструйованого бактеріологічного відділу централізованої клініко-діагностичної лабораторії Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського. Власне бактеріологічний відділ працює ще з 1980 року. Але лише зараз його було розширено і переведено в інше приміщення з 22 робочих кімнат. Проведено капітальний ремонт приміщень, підведено нові газові прилади, встановлено нові вентиляційні установки. Ми скористались нагодою здійснити екскурсію лабораторією.

Звісно, спочатку баклабораторію показали почесним гостям з влади і пресі.

У заході взяли участь заступник голови облдержадміністрації Віктор Балюрко, перший заступник голови обласної ради Володимир Арешонков, начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександр Толстанов.

Що цікаво, на вході лише представникам влади видали халати. Бо так прийнято правилами. Журналістам дозволили ходити без халатів. Спочатку всім гостям показали і розказали про лабораторію. Потім Наталя Адиліна, завідуюча баклабораторією,  погодилась провести окрему екскурсію для RozdumFoto.

Наталя Адиліна, завідуюча баклабораторією

Наталя Адиліна розповіла, що в обласній лікарні Гербачевського лікуються дуже важкі хворі. Часто пацієнти надходять вже і з серйозними ускладненнями. Поширені різні затяжні пневмонії, кістково-гнійні інфекції, гнійно-хірургічні процеси. Тому виявити збудника (а у таких хворих він є не один не два, а буває по три і чотири) надзвичайно важливо, але складно. І так само необхідно підібрати антибіотики, які зможуть подолати цих збудників і ефективно вилікувати пацієнта.

Саме цими і займаються в баклабораторії - аналізом бактерій-збудників і підбором антибіотики для боротьби з ними.

Лабораторія також моніторить ефективність дезинфекцій палат і операційних, перевіряючи, чи повністю проводиться дезінфекція цих приміщень.

Доступ до так званої "чистої  зон" лабораторії мають лише працівники лабораторії. На дверях висить кодовий замок, щоб всередину не міг пройти хтось сторонній

Безпосередньо в лабораторії ніяких аналізів у пацієнтів не беруть. І приймати пацієнтів з вулиці тут не можуть. В лабораторію приносять вже взяті зразки із направленнями (кров, лімфа, тканини тощо). Аналізи робляться відповідними спеціалістами при оглядах/операції (наприклад, мазки з вухаможе робити лор), чи в лікарняних лабораторіях за направленням лікаря. А вже потім зразок направляють в баклабораторію кліники Гебачевського. При кожному виді обстеження — свій спосіб взяття біологічного матеріалу. Та і сам матеріал — різний. Це може бути кров, лімфа, сеча, тканинна рідина, різні мазки чишматочки тканин.

Кімната прийому зразків для аналізу, які доставляються в лабораторію. Тут їх реєструють і передають далі на аналіз

Всі зразки для аналізів доставляють спочатку в приймальню лабораторії, яка знаходиться перед чистою зоною і вхід сюди відкритий. . Тут їх реєструють (а потім видають результати) і через спеціальне віконце передають в "чисту зону" для аналізів (в кімнату для посіву матеріалу). В саму лабраторію (як було вже вказано, мають доступ лише її парцівники)

Кімната для посіву культур мікроорганізмів

Кімната для посіву мікроорганізмів - це перша кімната "чистої зони", куди передаються зразки для аналізу. Тут відбувається посів бактеріальних культур на спеціальнопідготовлене поживне середовище. Робиться це за допомогою спеціальної бактеріологічної петлі (на фотозверху - стоїть в штативі). Петлю дезинфікують в полум'ї горілки, потім опускають в пробірку із зразком матеріалу (може бути кров, лімфа, якась тканина чи інше). І розкапують його на чашку петрі з поживним середовищем. Якщо в зразку були бактерії, то за деякий час ці бактерії утворюють на  середовищі колонії, які можна вже побачити неозброєним оком.

Колонії сріблястого стафілокока, що проросли на поживном середовищі мають вигляд сріблястих плямок-бляшок

За деякий час на поживномусередовищі виростають колонії бактерій, які видно неозброєним оком. Кожна така колонія виростає з однієї бактерії. Кожен вид бактерій утворює свої специфічні колонії, за якими можна визначити збудника. А за кількістю колоній можна визначити "концентрацію" бактерій.
Буває, що на одному поживному середовищі виростає декілька різних колоній. Тоді кожен з них визначають і ще раз перезасівають, але вже окремо.
Все це відбувається вже в іншій кімнаті - клінічних бактеріологічних досліджень.

Кімната клінічних бактеріологічних досліджень

Визначити кількість бактерій і їх ідентифікувати - це лише половина справи. Потрібно ще підібрати антибіотики, якими ці бактерії можна знешкодити (тобто вилікуватипацієнта). Адже бактерій, які викликають одні й ті самі хвороби є багато. Та й в кожному випадку одні й ті самі види бактерій можуть мати різну стійкість до одних і тих же антибіотиків. Одному пацієнту певний антибіотк може підійти. А той самий антибіотик для іншого пацієнта з такою ж хворобою взагалі не матиме жодного ефекту. Адже бактерії - живі організми і постійно пристосовуються до антибіотиків, які ви приймаєте.



Якщо при затяжних інфекціях пацієнт довго приймає одні й ті самі антибіотики, то з часом бактерії, які викликають запалення, стають стійкі до цих антибіотиків. Такий самий ефект може бути, якщо не до кінця доліковувати якісь запалення чи займатись самолікуванням.

Пластинки з антибіотиками для аналізів

Який антибіотик буде найефективнішим для пацієнта - визначають експериментально. Шляхом перебору. Бактерії засівають вчашці Петрі на поживному середовищі. Коли з'являються колонії, на них кладуть пластинки з різними антибіотиками. І спостерігають, як різні антибіотики впливатимуть на мікроорганізми. Ефективність визначають за розмірами так званих "зон просвітлення". Чим ефективніший антибіотик проти певного мікроорганізму, тим більше колоній загине навколо пластинки і утвориться світла зона.



На верхньому фото - дві чашки Петрі для порівняння. Зліва видно, що один зантибіотиків дав непоганий ефект і навколо нього загинуло чимало колоній. Ще два антибіотики далислабенький результат. На чашці Петрі справа жоден з антибіотиків не дав якогось ефекту. Значить потрібно пробувати інші антибіотики. Всього в лабораторії є понад 50 видів антибіотиків.


В кожному випадку лікар вимірює діаметр зони просвітлення і записує результат в спеціальний бланк.


Також мікроорганізми можуть засівати не лише в чашки Петрі, а й в пробірки

Для порівняння. У верхній пробірці - лише поживне середовище, у нижній те саме середовище після того, як в нього засіяли культуру мікроорганізмів

І ще раз про вплив антибіотиків на мікроорганізми. Випадок, коли практично жоден з антибіотиків не дав ефекту. Часто така картина спостеріагається у хронічно хворих пацієнтів, які вже заліковані різними антибіотиками. Також при запальних процесах різні види бактерій можуть змінювати один одного. Тому підібрати правильне лікування можна лише після таких от аналізів.


Буває, що всі антибіотики в чашці виявляються досить ефективними.


Ефект може бути досить різний. В будь-якому випадку, навіть якщо антибіотик виявиться надзвичайно ейективним, то на цьому аналіз не припиняється і вивчається ефективність інших антибіотиків. Адже те, що антибіотик ефективний проти збудника не означає, що цей він підійде для пацієнта. Кожен антибіотик має різні протипоказання і побічні ефекти. Які саме антибіотики можна приймати може визначити лише його лікуючий лікар, який дав направлення на аналізи. І він вирішує, що саме краще пити його пацієнту.

Різні розімри зон просвітлення визначають ефективність антибіотику

Всі антибіотики є досить "важкими" для печінки і знижують імунітет організму.

Отож після аналізів лікар заповнює бланк-відповідь з результатами, який передають в приймальню.А всі чашки петрі і пробірки із культурами бактерій відправляють на знезараження.

автоклав для знезараження посуду

Весь посуд з посівами спочатку відправляють в автоклав. Тут він витримується деякй час при тиску в дві атмосфери і температурі в 132 градуси по Цельсію. Після автоклаву посуд відправляють в мийку. До речі, для всього іншого посуду для дезинфекції використовуються інші автоклави

Кімната для миття посуду

Кожна кімната в лабораторії обладнана спеціадбною системою кондиціонування повітря. Є ще своя окрема і загальна система кондиціонування.

Кнопки управління системою кондиціонування в кімнаті

Також в лабораторії готують поживні середовища, про які ми писали вище. Кожен збудник може рости лише напевному поживному середовищі. Поживних середовищ є до 20.Кілограм кожного коштує від 500 до 2000 гривень. Основою для кожного середовища е агар-агар. Саме він робить середовище таким желеподібним. Всі компонентисередовищ також зберігають в баклабораторії в спеціальнійкімнаті.

Холодильник з різними поживними середовищами

Потім з таких от пляшок і готують поживні середовища, які розливають по чашкам Петрі і пробіркам.

В чашках Петрі готується основа для поживних середовищ

До речі, для приготування поживних серидовищ використовують кров, яєчні жовтки і інші речовини.

І трохи статистики наостанок.
Щорічно у відділі виконується понад 70 тисяч бактеріологічних досліджень для пацієнтів 25 відділень терапевтичного, хірургічного профілів та для відвідувачів консультативно-діагностичної поліклініки обласної клінічної лікарні. Для пацієнтів інших закладів виконується понад 40 тис. досліджень на рік.
Бактеріологічний відділ є також базою для виконання науково-дослідницької роботи спеціалістами обласної клінічної лікарні та інститутів спеціалізованої медичної допомоги м. Києва з загальної хірургії, нейрохірургії, кістково-гнійної хірургії та інших.